Катарантус: вирощування, розмноження та догляд

Катарантус - це квітучий чагарник, який чудово впишеться у будь-яку прибудинкову ділянку. Назва рослини перекладається з грецької як "ясна, бездоганна квітка". Багато фахівців впевнені, що катарантус - найефектніший декоративний чагарник з тих, що існують. Його цвітіння триває практично цілий рік. Рослина відрізняється невибагливістю у догляді, в домашніх умовах культивується з 18 століття. Кімнатні катарантуси ще не встигли здобути велику популярність серед садівників, і дарма. Таких квітів у Києві досить небагато, але вони точно займуть гідне місце в колекції домашніх культур.

Особливості катарантусу

Квітучий чагарник катарантус є представником сімейства Кутрові. Рід представлений трав'янистими рослинами та напівчагарниками. У природних умовах зростає переважно у тропічних лісах. Найбільша концентрація культури представлена на острові Ява, в Індокитаї та Індонезії. Батьківщиною рослини вважається острів Мадагаскар, де росте 8 видів напівчагарника. У природних умовах кущ зростає до 150 см у висоту, декоративні види досягають позначки 70 см. Фахівці довгий час вважали катарантус різновидом барвінку і лише 100 років тому почали класифікувати його окремо. Першим окремим підвидом став рожевий катарантус (Catharanthus roseus), вивчений в 1937 році. За своєю природою напівчагарник багаторічний, але у домашніх умовах його вирощують як однорічну рослину. М'ясисті пагони часто розгалужуються і дерев'яніють з плином часу. Коренева система рослини досить потужна. Вона заглиблюється в землю на 20-30 см і має велику кількість бічних придатків з різким запахом. Кореневі волоски у молодих придатків відсутні. Листові пластини із загостреннями по обидві сторони досягають 7 см завдовжки. Темно-зелене блискуче листя прикрашає біла прожилка по центру. Квіти колесоподібної форми покривають всю поверхню пагонів. У діаметрі вони сягають 50 мм і складаються з 5 пелюсток з плоским віночком. У серцевині квітка має контрастне вічко. Селекціонери вивели безліч видів з бузковими, білими та фіолетовими квіточками. Цвітіння культури закінчується з настанням перших заморозків. На місці квіток формуються плоди - серпоподібні дволистівки. Усередині кожної є 10 подовжених насіннь з високим процентом всхожості. Крім високої декоративності катарантус має загальновизнані цілющі властивості.

В Індонезії та на Мадагаскарі місцеві знахарі давно використовують рослину для боротьби з різними недугами. Лікарі використовували напівчагарник для боротьби з кашлем, застудою та навіть пухлинами. Біологи стверджують, що у складі катарантусу присутні понад 60 різних алкалоїдів. Діабетикам та людям, які хочуть схуднути, катарантус допоможе знизити кількість цукру в крові. Алкалоїди вінкрістин та вінбластин входять до складу ліків, які прописують при онкологічних захворюваннях. Зі стебел і листя багаторічника варять відвари та настоянки, які допомагають при лікуванні складних захворювань, таких як:

• гіпертонія та цукровий діабет;
• поліпи, аденома простати, захворювання сечостатевої системи;
• виразки, рани та проблеми зі згортанням крові;
• бронхіт, кашель, грип, ангіна.

У жодному разі не намагайтеся самостійно виготовити ліки без спеціальної підготовки, всі частини рослини отруйні. Якщо доторкнутися до рослини голими руками, на шкірі можуть з'явитися опіки, алергія чи інші побічні ефекти. Народні засоби мають серйозні протипоказання, тому спершу проконсультуйтеся з лікарем. Небажано вживати відвари дітям до 14 років, людям із хворобами серця та вагітним жінкам.

Види та сорти катарантусу

Усі відомі на сьогодні гібриди походять від рожевого катарантуса. Вони відрізняються між собою розмірами та формою квітки, різними відтінками пелюсток та висотою куща. У цій статті ми наведемо приклади найпопулярніших різновидів напівчагарника, які культивуються садівниками по всьому світу.

Катарантус Арістократ

Виростає до 50 см у висоту, квітки великі – до 5 см у діаметрі. Колірна гама пелюсток варіюється від білої до темно-червоної. Бутони великі, квітнуть на рослині з липня до листопада. Насіння має високу схожість, і проблем з вирощуванням розсади не повинно бути. Аристократ стійкий до посухи, але в зиму горщик із чагарником заносять у будинок чи зимовий сад. У ландшафтному дизайні рослина використовується як ампельна або бордюрна. Легко культивується на клумбах чи контейнерах.

Катарантус Пацифіка

Вічнозелений багаторічник, який ще називають барвінок. Має кілька унікальних особливостей, таких як:

• раннє цвітіння;
• підвищена гіллястість;
• повільні темпи росту;
• високий опір до посушливих умов.

Ця сортосерія має безліч різновидів, а найвідомішим її представником вважається сорт “Пацифіка солта дот”. У висоту він досягає 30 см, а в діаметрі - 20 см. Листові пластини темно-зелені. Квіти білі, з червоною серцевиною, в діаметрі сягають 5 см. Культура активно квітне до перших заморозків. Добре переносить прямі сонячні промені, тому вибирайте для посадки центр ділянки. На зиму рослину переносять у будинок чи зимовий сад.

Катарантус рожевий (Сatharanthus Roseus)

Найпопулярніший вид катарантусу, який дозволив селекціонерам вивести безліч гібридів та сортосерій на його основі. Рослина має величезну схожість із звичайним барвінком, тому раніше його називали “Рожевий або мадагаскарський барвінок”. Вічнозелений кущ цвіте дуже рясно. Стебло щільне, листя яскраво-зелене, з бежевою прожилкою по центру. Відтінки пелюсток від кремового до бордового. Чагарник добре приживається і вдома, тому найчастіше вирощується як ампельна рослина. Дизайнери використовують пагони для оформлення вертикальних конструкцій. Ліани рослини вкрай декоративні та повністю усіяні гарними квітами. Вони з'являються в пазухах листя та на кінчиках пагонів. У довжину досягають 75 см.

Катарантус Каскад

Сортосерія представлена великою кількістю ампельних культур, які цінуються серед квітникарів-аматорів. Кущик виростає до 15 см у довжину, пагони звисаючі, з великими квітками. Найпопулярніші різновиди:

• Середземноморська серія - невеликі рослинки з милими квітками та довгими пагонами. Добре розвиваються і швидко заповнюють посадкову ємність, легко переносять посуху.
• Кора Каскад F1 - компактні кущі, висотою приблизно 40 см. Квітки великі, діаметром досягають 4 см, різного кольору. Характерна відмінна стійкість до спеки, посухи та прямих сонячних променів. Цінуються за невибагливість та пишне цвітіння. У горщику росте 8-12 тижнів, декоративність дуже висока. Цей сорт легко можна знайти практично у будь-якому спеціалізованому магазині.

Катарантрус Тату

Сорт "Тату Блек Черрі" відомий практично кожному любителю напівчагарників. Культура має дуже незвичайні бутони з забарвленням, що переходить з одного кольору в інший. Пелюстки з люмінесцентним ефектом, кущик досить щільний, а міжвузля – короткі. Добре росте у посушливих місцях.

Сорт Хітвейв

Карликовий різновид катарантуса, в діаметрі бутони досягають 5 см. Добре підійде всім любителям ампельних квітів і квітникарям-початківцям. Квітне у рік посіву, якщо правильно доглядати за кущем. Пелюстки вишневі, білі та фіолетові.

Сорт Сицилія

Ніжний та дуже красивий катарантус, отриманий шляхом гібридизації рожевого різновиду рослини. Листові пластини глянцеві, зі специфічними кришталевими прожилками. Квітки виростають ажурними та красивими, зовні дуже схожі на квіти флокс Друммонда. Чагарник виходить компактним та акуратним. Доросла рослина стане справжньою окрасою будь-якої ділянки. Сицилійський сорт потребує постійного сонячного світла і зазвичай не здатний пережити зими в середніх широтах.

Вирощування катарантусу з насіння

Катарантус легко виростити із насіння навіть у домашніх умовах. З цим завданням впорається і квітникар-початківець. Головне - дотримуватись кількох простих правил і відповідально підійти до вибору посадкового матеріалу. Вибір насіння у спеціалізованих магазинах справді величезний. Кожен зможе знайти собі рослину до душі. Насіння зазвичай темно-коричневе і відрізняється досить великими розмірами. Перші сіянці можна чекати вже за тиждень після посіву. Висадку роблять на початку березня. Перед висаджуванням потрібно підготувати посадковий матеріал і вибрати правильний субстрат. Спеціальні процедури допоможуть рослині швидше прижитися та створять оптимальні умови для зростання. Багато хто недооцінює важливість підготовчого етапу, але це може призвести до сумних наслідків. Для стимуляції насіння використовують спеціальні розчини та добавки. Вони значно підвищують вірогідність схожості матеріалу. Найчастіше використовують такі матеріали, як:

• Епін. Розведіть 3 краплі засобу на 100 мл води. Потім потримайте насіння в розчині за 3 години до запланованої висадки.
• Циркон. Роблять цей розчин із розрахунку 0,025 мл на 100 мл води. У цирконі насіння замочують за 4 години до сівби, засіб легко дістати і він абсолютно безпечний для рослин.
• Бурштинова кислота. Замочувати насіння у цій суміші необхідно приблизно добу. Розводять розчин у пропорції 1 г на літр води.

Насіння також обробляють у перманганаті калія, щоб не допустити розвитку інфекції та захистити посівний матеріал від можливого зараження грибком. Розчин беруть слабкий, щоб не "попалити" насіння і тримають у ньому близько півгодини. Після обробки насіння перекладають на марлю чи паперову серветку. Потім сушать при кімнатній температурі. Обов'язково вибирайте велику ємність для посадки, щоб потужним корінням не стало тісно. Хороший дренаж є обов'язковим, але простежте за тим, щоб коріння не перекривало отвори. Розвивається рослина напрочуд швидко, ви не встигнете помітити, як на ділянці з'являться красиві тропічні кущі. Не поспішайте висівати насіння відразу у відкритий ґрунт. Розсада має гарну схожість і підготувати її досить просто.

Перед тим, як сіяти насіння на розсаду, необхідно підготувати субстрат. Для цього змішайте дернину, торф, перегній і листову землю в пропорціях 1:1:1:1. Квіткарі-початківці цілком можуть обійтися субстратом для квітучих рослин, який легко можна купити в спеціалізованому магазині або замовити в інтернеті. Грунтосуміш стратифікують або обробляють слабким розчином марганцівки. Для дренажу в субстраті роблять ритвинки глибиною не більше 1,5 см. Потім насіння сіють, зволожують водою з пульверизатора, накривають плівкою або склом і поміщають у тепле місце з температурою +22-25 градусів.

Після появи перших сходів плівку знімають і ємності з розсадою переносять у світле місце з нижчою (+18-20 градусів) температурою. Субстрат навколо сіянців необхідно постійно зволожувати, а землю обережно розпушувати за допомогою невеликої палички. Через 2 тижні після появи сходів землю удобрюють фосфорними добавками. Азотні підживлення обов'язково мають бути представлені в нітратній формі. Після того як сіянці виростуть до 5-8 см і у них з'являться по 3-4 справжні листочки, розсаду пікірують по окремих горщиках. Робити це потрібно тільки якщо ви збираєтеся надалі пересадити рослину у відкритий ґрунт. При вирощуванні в домашніх умовах розсаду одразу пікірують у підвісний кошик чи кашпо. В одній ємності не повинно бути більше 3 молодих сіянців.

Посадка сіянців у відкритий ґрунт проводиться у квітні - травні, коли мине небезпека нічних заморозків. Стабільна та тепла погода життєво необхідна для повноцінного розвитку виду. Перед безпосереднім висаджуванням розсаду гартують. Для цього горщики з рослинками щодня виносять на свіже повітря, поступово збільшуючи тривалість сеансів. Після того, як сіянці зможуть безпечно проводити на вулиці цілий день, вони готові до посадки. Вибираючи місце для висадки, орієнтуйтеся на сонячні ділянки, добре захищені від протягів та вітру. Перед посадкою слід перекопати ґрунт із попутним внесенням дерну, садової землі та торфу. Подбайте про дренаж із перліту, яєчної шкаралупи або гальки, а потім накрийте матеріал шаром садової землі. Залишайте дистанцію між сіянцями, щоб коренева система "сусідів" не заважала один одному. Залежно від сорту катарантуса ця дистанція становить від 30 до 70 см. Акуратні та невеликі сорти краще прищипувати, щоб досягти максимальної декоративності.

Розмноження катарантуса

Як отримати нову рослину з насіння, ми вже описали вище, але напівчагарник легко розмножується і живцями. Усього з одного куща легко можна отримати стільки посадкового матеріалу, що вистачить на цілу клумбу. Незважаючи на те, що цей метод має ряд недоліків, розмноження живцями легко освоїти й початківцям, а посадковий матеріал виходить не гірше за якістю, ніж насіння. За допомогою живців не вдасться отримати багато саджанців. Посадковий матеріал із насіння, зібраний на власній клумбі, може переопилюватись іншими сортами. Це може серйозно нашкодити декоративності рослини або звести схожість на нуль. Куплене насіння далеко не завжди має гарну схожість, до того ж часто виявляється зараженим грибком або вірусними захворюваннями. Серед головних переваг розмноження живцями виділяють:

• безкоштовний посадковий матеріал, у якому можна бути впевненим;
• простота методу та велика кількість матеріалу;
• раннє цвітіння.

Недоліки у живцювання теж є, це і потреба великої уваги до саджанців на початковому етапі, і примхливість деяких сортів при укоріненні, і необхідність у великій кількості простору. Багато хто просто боїться цього методу, але це чудова можливість відточити свої навички у квітництві та провести експерименти в саду. Культура добре укорінюється живцями, тому спробувати точно варто. Головна помилка, якої припускаються початківці - це спроба укорінення рослини восени. Наприкінці сезону всі процеси в організмі напівчагарника уповільнюють свій перебіг, у тому числі і здатність до розмноження.

Навесні і влітку досягти схожості живців дуже просто, а восени - практично неможливо. Любителі гарних композицій часто не в захваті від розмноження живцями. Справа в тому, що після викопування з клумби рослина часто втрачає декоративність і виглядає не естетично. Якщо рослина цвіла на вулиці, в контейнері або на лоджії, при переносі в будинок вона втратить більшу частину свого листя. Після пересадки в будинок живці адаптуються і знову стають декоративними приблизно через 1-2 тижні. Для прискорення процесу можна додати трохи азотних добрив. Частини рослини, оболонка яких встигла перетворитися на дерево, використовувати не потрібно, вони непридатні для розмноження. Беріть тільки зелені живці довжиною приблизно 10 см. При цьому необов'язково використовувати лише верхівкові живці. Підійдуть будь-які довгі частини рослини, які потім розрізаються на кілька частин. Нижній зріз роблять косим і розрізають з відривом приблизно 5 мм від міжвузля. Все листя акуратно зрізають, окрім 1-2 верхніх листочків. Обов'язково відщипніть точку росту, інакше формуватимуться тільки листочки, а не коренева система. Потім живці кладуть на папір або марлю, в добре провітрюваному приміщенні, якнайдалі від вікна. Місця зрізів обробляють активованим вугіллям або калюсом.

Розмноження живця в домашніх умовах можливе у воді або методом укорінення відразу у ґрунт. Перший спосіб найбільше підходить тим, хто хоче отримати багато нових рослин за один раз, а другий – для вирощування рослини в домашніх умовах.

• Укорінення живців у воді. Живці з підсушеним зрізами ставлять у ємність з фільтрованою або відстояною водою. Фахівці радять обирати скляні ємності, а не пластикові. У склі коріння маловірогідніше загниють і не постраждають від шкідливої мікрофлори. У воду можна додати стимулятор росту та активоване вугілля. Це допоможе швидше сформувати коріння та продезінфікує середовище. Потім живці накривають поліетиленовим пакетом і ставлять на добре освітлене місце. Щодня необхідно давати саджанцям "подихати свіжим повітрям". Це допоможе припинити утворення грибка та прискорить процес адаптації. При температурі +20-22 градуси перші коріння повинні з'явитися через 1,5 тижні. Після цього живці саджають у пластикові стаканчики з отворами для відтоку води. Коли коріння звикне до нового середовища, рослину перевалюють у горщик або у відкритий ґрунт.
• Укорінення живців у ґрунті. Багато хто займається висадкою катарантуса відразу в маленькі стаканчики. Головний секрет правильної посадки – це розташування черешків на поверхні субстрату. Одне міжвузля має знаходитися повністю у ґрунті, а друге – на рівні поверхні. Підійде субстрат для квітучих рослин, тільки додайте трохи річкового піску. Укорінення відразу у відкритий ґрунт не являє собою жодних труднощів. З настанням тепла живці просто висаджують у субстрат і зверху накривають пляшкою з обрізаним дном. Пляшку знімають відразу після повного вкорінення.

Догляд за катарантусом

Для рясного цвітіння потрібно просто дотримуватися пари простих правил по догляду і катарантус віддячить вам своїми бутонами та ажурними листочками. Догляд за напівчагарником схожий на догляд за геранню, але має свої особливості. За аналогією з пеларгонією, тропічна квітка любить пряме сонячне проміння, але до добрив ставиться дещо інакше. Загалом катарантус невибагливий, багато фахівців радять початківцям вирощувати саме цю рослину, якщо в них ще немає великого досвіду садівництва. Також потрібно пам'ятати про надзвичайну токсичність стебла, листя та інших частин рослини. Завжди використовуйте рукавички, щоб не одержати опіки або алергічну реакцію.

Полив та вологість повітря

Рослина потребує частих та регулярних зволожень. Для пишного цвітіння обов'язковою є висока вологість як усередині горщика, так і зовні. При вологості у кімнаті нижче 60% біля горщика потрібно поставити філіжанку з водою і регулярно обприскувати катарантус. При цьому необхідно дотримуватися запобіжних заходів. Якщо листя добре реагує на вологу, то "залиті" квітки можуть почати гнити. Ставити горщик із чагарником біля обігрівачів чи кондиціонерів заборонено. За лічені дні рослина загине чи розгубить усю свою декоративність. У піддон краще насипати вологу гальку або керамзит, щоб зайвий раз не заливати коріння та зберігати воду на більший термін. Недостатній або нерегулярний полив призведе до закручування та опадання листя. Незважаючи на любов катарантусу до води, волога, що застоялася, призведе до гниття коренів. Субстрат має бути весь час вологий, але не більше. Просихання верхнього шару на 20-30 мм – це вже привід зволожити катарантус. Деякі вирощують рослину як багаторічник, у такому разі восени та навесні поливи слід скоротити. Домашні види добре пристосувалися до нових умов і влаштовують собі період спокою. Якщо вдома вологість повітря низька, то обприскувати рослину треба цілий рік.

Освітлення

Катарантус потребує доброго освітлення. Пряме сонячне проміння ніяк не нашкодить квітці. Оптимальний вибір - західні та східні вікна. На південних вікнах рекомендується невелике притінення за допомогою фіранки або тюлі. Катарантус росте не лише біля вікна, можна ставити горщик і в центр кімнати, на шафу чи інше місце. Головне, щоб сонячні промені обігрівали чагарник. У зимовий час квітці потрібне розсіяне сонячне світло, якого може не вистачати в середніх широтах. За найменших ознак в'янення поставте поруч лампи штучного освітлення. Без світла пагони почнуть витягуватись у пошуках сонця і про цвітіння можна буде забути.

Температурний режим

Кімнатні рослини найкраще ростуть за температури +20-23 градуси і катарантус не виняток. На зиму багаторічник відносять у прохолодне місце, де температура не перевищуватиме +15 градусів. Квітка чудово перезимує на утепленій лоджії. За тривалого впливу температури нижче +10 градусів рослина загине за 5-7 днів. Влітку горщик краще перенести на вулицю або виставити на відкритому підвіконні. Природне світло і свіже повітря сприятливо позначаться на здоров'ї чагарника. Особливо корисно це в тому випадку, якщо ви вирощуєте його як багаторічну рослину. Вибирайте місце, захищене від протягів та опадів. З початком осені катарантус переносять до будинку, де має початися ще одне цвітіння, хоч і не таке рясне, як перше.

Вибір ґрунту

Рекомендується використовувати пухкий і добре дренований субстрат, багатий на поживні речовини і торф. Грунтосуміш для квітучих рослин або для герані загалом підійде, але краще зробити грунт самостійно. Для цього вам знадобиться дерн та листова земля в рівних пропорціях, а також трохи торфу. Для дренажу додають тонкий шар річкового крупного піску.

Вибір горщика

Вибираючи ємність, враховуйте обсяги та темпи зростання катарантусу. Ця квітка відноситься до категорії швидкорослих, тому швидко заповнює собою весь вільний простір. Підійде велика ємність, де рослина зможе добре розвиватися цілий рік. При вирощуванні багаторічників до вибору резервуару варто підійти особливо ретельно. Не забудьте на дно постелити гальку або керамзит тонким шаром (30-40 мм). Після цього зверху дренаж утрамбовують садовою землею, змішеною з перегноєм. Це робиться заради збільшення родючості грунту. Пересадку проводять щороку, при цьому нова ємність повинна бути ширшою за стару на 30-40 мм.

Підживлення

Для пишного цвітіння рослину регулярно підгодовують. Однорічники потребують щотижневих добавок. Навіть найбагатший субстрат не задовольнить усіх вимог катарантусу. Найчастіше використовують рідкі состави, які розводять у воді перед поливом. Наприклад, підійде рідке добриво для троянд або герані. Дозування на упаковці вважається правильним, перегодовувати чагарник не потрібно, інакше це негативно позначиться на корінні. З багаторічниками справа складніша. Підживлення слід дозувати, щоб рослина зберегла сили на наступний сезон і спокійно перезимувала. Багаторічні катарантуси удобрюють кожні 2 тижні, при цьому дозування має бути вдвічі нижчим за вказане на упаковці. Навесні та восени добавки скорочують до мінімуму, а взимку не підгодовують кущ зовсім. Без добрив багаторічники обходяться з жовтня до лютого.

Обрізка

Катарантус відрізняється швидкими темпами росту, тому формують кущ досить часто. У багаторічників всі стебла, що виросли занадто довгими, вкорочують приблизно на третину відразу ж після зимівлі. Сухі, хворі та зів'ялі стебла обрізають цілий рік, в рамках санітарної обрізки. Формування куща ранньою весною дозволяє продовжити життя рослині і несе омолоджуючий ефект. Верхівки напівчагарника регулярно прищипують для підвищення декоративності. Прищипування гальмує зростання в неправильному напрямку та стимулює розвиток бічних пагонів. Бічні гілки роблять чагарник ефектним та пишним. Під час цвітіння проводити обрізку слід постійно, як тільки кущик починає втрачати декоративність. Зривайте жовте листя та зів'ялі квітки. Рослина лише дарма витрачає сили на підтримку непотрібних частин.

Пересадка катарантусу

Як уже було сказано, багаторічні катарантуси потребують щорічної пересадки. Якщо зростання проходить правильно, то коренева система постійно переростатиме горщик, в якому знаходиться. Пересадка гіпоаструму, катарантусу та інших тропічних багаторічників сприяє якнайшвидшій бутонізації. Проводять її у березні, коли чагарник уже встиг набратися достатньо сил і готовий до змін. Після пересадки катарантус переносять у добре освітлене місце. Потім потрібно провести первинний огляд та обрізку. Пересаджують кущик акуратно, методом перевалки. Намагайтеся не нашкодити кореневій системі. Зверніть увагу на порожні місця в новому горщику, їх потрібно заповнити торішнім субстратом, до якого звикла рослина. Новий субстрат не підійде, такий стрес може призвести до відсутності цвітіння у майбутньому сезоні. Використовуйте однакову ґрунтозміш щороку, наприклад, для квітучих рослин. Іноді катарантус доводиться пересаджувати двічі на рік. Коли ви бачите пожовкле листя, зав'ялі квітки і витягнуте стебло - це сигнал про те, що коріння вже уткнулося в межі ємності. Перевірте дренажні отвори внизу горщика, якщо звідти виглядає коріння, значить час робити пересадку. Для легкої перевалки за 2-3 години до пересадки краще полити рослину. Пластмасову ємність можна просто поламати, щоб зберегти цілісність земляного кому. Постарайтеся при цьому не нашкодити корінню.

Шкідники та хвороби

Про хвороби та шкідників можна судити, виходячи із зовнішнього вигляду рослини. Катарантус відразу сигналізує про свої проблеми та неправильний догляд з боку господаря. Більшість проблем виникає через неправильне освітлення, погане зволоження або неякісний субстрат. Серед захворювань варто виділити кілька особливо небезпечних для вічнозеленого чагарника.

• Дрібні плями на лицьовій стороні листової пластині. Дуже часто на виворітній поверхні з'являється щось зовні схоже на гнійнички. Такі симптоми говорять про те, що ваш катарантус хворий на іржу листя. Найчастіше розвитку такої хвороби сприяє підвищена вологість повітря, а також регулярне перезволоження ґрунту. Але буває і таке, що рослину висаджують у субстрат, який вже заражений грибками іржі або він надмірно щільний. Для того, щоб врятувати квітку, її обробляють фунгіцидними препаратами. Після обробки кущ рекомендується пересадити у свіжу ґрунтосуміш.
• Жовте і мляве листя, яке постійно опадає. Це може статися в тому випадку, якщо кущ стоїть на вікні, і при цьому його не захищають від палаючого сонця. У цьому випадку рослину треба перенести вглиб кімнати або натомість їй можна забезпечити захист від сонця у вигляді легкої фіранки або жалюзі.
• Листові пластини жовтіють через сухе повітря. Особливо часто така проблема з'являється взимку, тому що повітря в цей період пересушується працюючими приладами опалення. В цьому випадку візьміть високий піддон і наповніть його мокрим керамзитом, а також переставте квітку подалі від опалювальних приладів. А ще біля куща можна поставити відкриту посудину, наповнену водою. Якщо кущ вже відцвів, то його листя можна зволожувати з пульверизатора, використовуючи для цього фільтровану воду, температура якої повинна бути близька до кімнатної. В результаті цих дій рівень вологості повітря збільшиться, і рослина прийде до норми.
• Нижні листові пластини жовтіють та облітають. Це повністю природний процес. Якщо вчасно проводити санітарну обрізку, декоративність квітки не буде порушена і у вас буде красива і здорова рослина.
• Катарантус погано цвіте. Можливо це пов'язано з тим, що в кімнаті надмірно низька температура повітря. Переставте катарантус у добре освітлене та тепле місце, і вам вдасться вирішити цю проблему.
• Цвітіння повністю припиняється, листя стає жовтим. Проведіть поверхневий огляд субстрату. Якщо з отворів для дренажу на дні стирчать коріння, то це означає, що кущу дуже тісно в старій ємності і йому потрібна пересадка в нову, більш простору. Через деякий час кущ прийде в норму і знову зацвіте.
• Бутони часто облітають. Найчастіше причина криється у недостатньому поливі або поганому освітленні. Молоде листя з верхніх стебел опадає при недостатньому освітленні або холоді.

Серед шкідників найбільш небезпечними вважаються щитівки, павутинні кліщі та попелиця. Ці класичні паразити середньої смуги не проти поласувати листовими пластинами та соками стебла. Потрапити на рослину вони можуть легко з вулиці, з балкону або з інших рослин поблизу. У зв'язку з цим необхідно постійно перевіряти катарантус та оглядати його стебла. Фахівці рекомендують при зараженні вимити рослину під теплим душем чи у мильному розчині. Це часто допомагає проти попелиці та павутинного кліща. У важких випадках можна звернутися до фунгіцидів або інсектицидів. Підійде Актара, Фітоверм та Актеллік. За одне обприскування шкідники не помруть, тому процедуру потрібно повторити щонайменше 2-3 рази з інтервалом 1 тиждень. Ретельно вивчіть інструкцію на упаковці, сильнодіючі хімікати завдають меншої шкоди, ніж павутинні кліщі. Пам'ятайте, якщо дотримуватися всіх правил догляду, то рослина буде майже цілий рік радувати вас пишним цвітінням.